Дозвіл на будівельні роботи ДП 114170860368 від 27.03.2017 року
Повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи ІУ 120162171057 від 04.08.2016
Повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи ІУ 120150270606 від 27.01.2015
Повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи ІУ 120143641017 від 30.12.2014
- Клас наслідків: СС2
- Обмеження по висоті: до 100 м
- Можуть постійно проживати: 50 - 400 осіб
- Можуть тимчасово знаходитись: 100 - 1000 осіб
- При порушенні цілісності конструкції становить небезпеку для: 100 - 50 000 осіб
Електронна ліцензія на право проведення господарської діяльності пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури від 09.03.2016, видана ПАТ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ’ЄДНАННЯ "СОЗИДАТЕЛЬ"
ТОВ "ПРОЛІСОК"
Сертифікат ДП 122220907439 від 21.09.2022 року.
Сертифікат ДП 162173210606 від 17.11.2017
Декларація про готовність об'єкта до експлуатації ДП 143150370271 від 29.01.2015
Житлово-будівельний кооператив (ЖБК) – це юридична особа (компанія), яку створюють для участі у будівництві чи реконструкції житлового будинку та подальшої експлуатації.
Як юридична особа кооператив створюють фізичні та/або юридичні особи, які об'єдналися на основі членства. Як правило, покупці стають асоційованими членами кооперативу з правом дорадчого голосу, однак такий голос можуть не брати до уваги під час голосування у питаннях про прийняття нових членів, продаж квартир, купівлю матеріалів та інших. Якщо кооператив ліквідують, асоційований член кооперативу матиме перевагу в праві на повернення паю, порівняно з повноправними членами кооперативу.
Щоб отримати квартиру у власність, пайовик робить вступний внесок та пай у кооператив згідно зі статутом та договором про сплату пайових внесків.
На етапі підписання договору вказують механізм переходу прав власності: безпосередньо покупцю чи за договором міни через кооператив. Зазвичай після введення будинку в експлуатацію, ЖБК оформляє право власності на квартиру, після чого за договором міни оформляють обмін паю члена кооперативу на квартиру.
Договір про сплату пайових внесків у кооператив не визначено у статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» як допустимий механізм інвестування у житлове будівництво, але й не заборонено. Загалом регулюється Законом України «Про кооперацію» та нормами Цивільного кодексу України.
Форма договору – проста письмова, нотаріальне засвідчення не є обов'язковим.
Особливості:
- відносно проста схема залучення коштів: стаєте членом кооперативу - робите внесок - отримуєте квартиру;
- при статусі неприбутковості кооператив оптимізує оподаткування, витрачає менше часу та грошей для початку продажу квартир через ЖБК порівняно з ФФБ або облігаціями;
- повноправні члени кооперативу мають право брати участь в управлінні ЖБК;
- у разі несумлінних дій з боку адміністрації кооперативу, можливі подвійні перепродажі квартир;
- ЖБК може залучати кошти на будівництво до отримання дозвільної документації;
- за законодавством, у разі розірвання договору, термін повернення коштів до трьох років, але за договором може бути інший термін;
- немає контролю за фінансовими потоками з боку держави, можливість нецільового використання інвестицій;
- можливі конфлікти та судові суперечки через розбіжності «повноправних» членів ЖБК в управлінні;
- кооператив володіє квартирою до її викупу членом ЖБК;
- ЖБК відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном - все рухоме та нерухоме майно може бути продано або стягнуто;
- можливі додаткові витрати під час реєстрації договору міни до 2% (податки, збори та нотаріальні послуги).
На що звернути увагу:
- на умови договору: чіткі характеристики об'єкта будівництва, момент передачі майнових прав, матеріальна відповідальність сторін, граничні терміни введення об'єкта в експлуатацію, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін та ін.
- на наявність необхідного пакета дозвільної документації для будівництва;
- на репутацію суб'єктів будівництва та досвід будівництва подібних об'єктів;
- на повноваження та обмеження підписанта;
- на статут житлово-будівельного кооперативу.
- листопад 2021
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету щодо не прийняття рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва: Багатоповерховій забудові, І черга будівництва по вул. Маршала Судця в районі буд. № 42 м. Дніпро, (секція 3).
Зобов`язано виконавчий комітет розглянути заяву та прийняти рішення за результатами її розгляду.
Позивач: ТОВ «Малий груповий будинок Созидательський»
Відповідач: Дніпровська міська рада
- вересень 2021
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до ТОВ «Пролісок» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі (секція № 3) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маршала Судця, в районі буд. 42
- серпень 2021
- лютий 2021
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу Дніпровської міської ради.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року в адміністративній справі № 160/16181/20 скасовано, у задоволенні позову ТОВ «Пролісок» відмовлено.
Частково задоволено позовну заяву ТОВ "Пролісок" до Дніпровської міської ради.
Визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано Дніпровську міську раду розглянути заяву ТОВ «Пролісок» від 24.11.2020 року про присвоєння адреси об`єкту будівництва: «Багатоповерхова забудова, І черга будівництва по вул. Маршала Судця в районі буд. № 42 м. Дніпро», (секція 3) та прийняти рішення за результатами її розгляду.
Справа № 160/16181/20
Рекомендуємо запросити наступні документи для детального вивчення
- Судові та/або досудові кримінальні провадження учасників будівельного процесу;
- Містобудівні умови та обмеження
- Технічні умови на підключення до комунікацій;
- Експертний звіт проектної документації на будівниутво (у випадку необхідності його отримання);
- Договірні відносини між суб'єктами реалізації об'єкта будівництва;
- Запропоновані до підписання договори;
- Чи є обмеження в використанні земельною ділянкою, арешт, заборона відчуження, іпотека.