За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується за дорученням другої сторони (довірителя) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок довірителя.

Інвестор виступає довірителем на придбання будівельних матеріалів, включення у перелік власників квартир у будинку та організацію будівництва, і доручає забудовнику укласти один або декілька правочинів, спрямованих на спорудження об‘єкта нерухомості. У результаті забудовник отримує фінансові ресурси з метою ведення будівництва.

Сторони зобов’язуються у майбутньому після введення будинку в експлуатацію укласти договір купівлі-продажу щодо збудованого об’єкта нерухомого майна.

Особливості:

• ризик визнання судом такого договору удаваним, який приховує насправді відносини спільної діяльності;
• ускладнений процес повернення коштів, оскільки договір доручення не пов’язаний з інвестиційною діяльністю;
• недостатність законодавчого урегулювання цієї схеми фінансування саме у будівництві;
• відсутність регулювання правовідносин усіх інвесторів у випадку будівництва багатоквартирного будинку;
• ризик нецільового використання грошей;
• можливість збору грошей забудовником до отримання дозвільної документації на будівництво.

На що звернути увагу:

• На умови договору: чіткі характеристики об'єкта будівництва, момент передачі майнових прав, матеріальна відповідальність сторін, граничні терміни введення об'єкта в експлуатацію, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін тощо.
• На наявність необхідного пакета дозвільної документації на будівництво;
• На репутацію суб'єктів будівництва та досвід будівництва подібних об'єктів;
• На повноваження та обмеження підписантів з боку забудовника.