За договором про спільну діяльність сторони зобов'язані спільно діяти задля досягнення мети без утворення юридичної особи. Мета в цьому випадку – ввести будинок в експлуатацію.

Учасники можуть не об'єднувати вклади, а можуть і об'єднати у вигляді простого товариства.

Під час укладання договору учасники визначають як будуть вести справи: представляти інтереси буде один, кілька або всі учасники.

Договір про спільну участь у будівництві не визначений у статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» як допустимий механізм інвестування у житлове будівництво, але й не заборонений.

Форма договору – проста письмова, нотаріальне засвідчення перестав бути обов'язковим.

Особливості:

• відносно проста схема залучення коштів;
• інвестору не потрібно платити третім особам для реалізації проекту;
• для покупця не виникає необхідності оплати податків та зборів під час підписання договору;
• у разі недобросовісних дій забудовника можливі подвійні перепродажі квартир;
• забудовник може брати гроші для будівництва до отримання дозвільної документації;
• немає контролю за фінансовими потоками з боку держави або інших керуючих;
• можливість нецільового використання грошей;
• такий договір не є правовстановлюючим документом, а тому не дає права користуватися / розпоряджатися квартирою.

На що звернути увагу:

• на умови договору: чіткі характеристики об'єкта будівництва, на порядок та момент передачі права власності, матеріальну відповідальність сторін, граничні терміни введення об'єкта в експлуатацію, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін тощо;
• на наявність необхідного пакета дозвільної документації для будівництва;
• на репутацію суб'єктів будівництва та досвід будівництва подібних об'єктів;
• на повноваження та обмеження підписанта з боку забудовника;
• на кого покладено обов'язок ведення загальними справами та чи є об'єднання вкладів учасників.