Документи на будівництво
- Повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи серії ІУ № 123190250796 від січня 2019;
- Дозвіл на будівельні роботи серії ІУ №113182430611 від 31 серпня 2018 року.
від 03.08.2018 року № 738
Учасники будівництва
Електронна ліцензія на право проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури №2013040499 видана ТОВ ДОМІАН від 09.08.2017 - безстроково.
ТОВ Фасад
DIM Group
Введення ЖК в експлуатацію
Судові справи та перевірки
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Фасад» у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалене у справі судове рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції, а також зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
23 грудня 2019 року Верховний суд по справі № 202/966/17 Постановив:
- Касаційну скаргу ТОВ «Фасад» залишити без задоволення.
- Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року залишити без змін.
- Поновити дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року
- Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень.
На додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року першим заступником прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Київської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Фасад» відмовити повністю.
29 жовтня 2019 року Дніпровський апеляційний суд по справі №202/966/17 Постановив:
- Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Київської міської ради - задовольнити частково.
- Додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та за позовом третьої особи з самостійними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад» до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у м.Києві, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення штрафу, зобов`язання виконання умов договору, зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії скасувати частково в частині зміни цільового призначення земельної ділянки №8000000000:66:094:0069; зміни виду використання земельної ділянки №8000000000:66:094:0069.
- У задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Фасад» до Головного управління Держгеокадастру у м.Києві, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії відмовити.
Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень.
У провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження під № 12018100040010023 від 30.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 (Самоправство) КК України.
Згідно інформаційної довідки Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки - 03.02 «Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти».
Ділянка потрапляє в зону підтоплень природного та техногенного характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI: у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Разом з тим, земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Г. Жмаченка, 26 у Дніпровському районі не потрапляє в межі затвердженого в установленому порядку детального плану території.
Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень.
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №202/966/17. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду. Судом встановлено, що при постановленні зазначеної ухвали не було розглянуто позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Фасад».
ТОВ «Фасад» та ОСОБА_3 звертались до Головного управління Держгеокадастру в м. Києві, стосовно внесення відомостей до Державного земельного кадастру про зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки. Однак, до цього часу, жодної відповіді не надано.
15 червня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська по справі №202/966/17 виніс додаткове Рішення:
- Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Фасад» до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру в м. Києві, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення штрафу, зобов'язання виконання умов договору, зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
- Змінити цільове призначення земельної ділянки НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з 03.02 для будівництва та обслуговування будівель та закладів освіти на 02.10. Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».
- Змінити вид використання земельної ділянки НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхового навчально-виробничого корпусу на будівництво багатофункціонального комплексу.
Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень.
Паспорт об'єкта
Схеми фінансування
Для залучення коштів на будівництво покупець укладає 2 договори: договір купівлі-продажу цінних паперів (деривативу) з інвестиційним фондом або компанією з управління активами та договір купівлі-продажу майнових прав з замовником будівництва.
Договір купівлі-продажу майнових прав укладають після виконання покупцем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових документів (деривативу). Дериватив — стандартний документ, який засвідчує право та / або зобов'язання придбати або продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах згідно з пп. 14.1.45 Податкового Кодексу України.
Предмет договору купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових документів — це форвардний контракт. Форвардний контракт — це двостороння цивільно-правова угода за стандартною (типовою) формою, яка зобов'язує особу в майбутньому придбати або продати базовий акт в певний час та на певних умовах з фіксацією ціни продажу при укладенні контракту.
Продаж форвардного контракту запевняють (реєструють) у товарній біржі. Згідно ч.2, ст. 656 Цивільного кодексу, форма договору повинна бути обов'язково письмова, а ось у нотаріуса можна не завіряти. Договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості, який покупець укладає із замовником будівництва — це підстава для вступу у власність майнових прав за відповідним актом. Коли будинок введуть в експлуатацію та присвоять поштову адресу, покупець отримає те, за що заплатив за договором.
Особливості;
- складна у створенні та обслуговуванні схема залучення коштів дає додаткові гарантії покупцеві;
- інвестору не потрібно платити третім особам для реалізації проекту;
- зменшена податкове навантаження на забудовника відбивається на ціні об'єкта інвестицій;
- мінімізується ризик подвійних продажів об'єктів нерухомості;
- у разі розірвання договору купівлі-продажу майнових прав існує ризик неповернення інвестицій в повному обсязі — наприклад можуть не повернутися ті гроші, які були витрачені за договором купівлі-продажу деривативу;
- забудовник може витрачати гроші для будівництва до отримання необхідної дозвільної документації;
- немає контролю над фінансовими потоками залучених грошей інвесторів з боку держави або керуючих;
- гроші можуть витрачати не за призначенням.
На що звернути увагу:
- На умови договору: матеріальна відповідальність сторін, чіткі терміни завершення будівництва та укладення основного договору, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін та ін. В основному, максимально захищені права забудовника, а не інвестора, тому необхідно уважно вивчити договір та внести відповідні зміни.
- На наявність необхідного пакета дозвільної документації на будівництво;
- На репутацію суб'єктів будівництва;
- На досвід будівництва подібних об'єктів;
- На повноваження підписантів;
- На відсутності обмежень на підписання договорів.
Коментарі юристів
Рекомендуємо запросити наступні документи для детального вивчення
- Чи є обмеження у користуванні земельною ділянкою, арешт, заборона на відчуження або іпотека;
- судові та/або досудові кримінальні справи учасників будівельного процесу;
- містобудівні умови та обмеження в забудові земельної ділянки;
- технічні умови для підключення комунікацій;
- експертний звіт проектної документації на будівництво (у разі необхідності його отримання);
- договірні відносини між суб’єктами реалізації об’єкта будівництва;
- повноваження продавця відчужувати права на об’єкти;
- запропоновані для підписання умови договору.
