- Повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи серії ІУ № 123190250796 від січня 2019;
- Дозвіл на будівельні роботи серії ІУ №113182430611 від 31 серпня 2018 року.
від 03.08.2018 року № 738
- Клас наслідків: СС3 (або 5 категорія складності)
- Обмеження по висоті: понад 100 м
- Можуть постійно проживати: понад 400 осіб
- Можуть тимчасово знаходитись: понад 1000 осіб
- При порушенні цілісності конструкції становить небезпеку для: понад 50 000 осіб
Електронна ліцензія на право проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури №2013040499 видана ТОВ ДОМІАН від 09.08.2017 - безстроково.
ТОВ Фасад
DIM Group
Сертифікат ІУ123240301148 від 6.03.2024 року (Будівництво багатофункціонального комплексу)
Інститут спільного інвестування - спосіб залучення інвестицій, передбачений ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність".
Учасником інституту спільного інвестування (ІСІ) є особа, яка має цінні папери інституту загального інвестування, найчастіше – цільові облігації.
Але в Україні, по суті, інвестиційний договір — це попередній договір купівлі-продажу квартири. Правовідносини між сторонами регулюють порядок укладання договору купівлі-продажу квартири у майбутньому: інвестиційний фонд не передає інвестору жодних прав на об'єкт, а лише бере на себе зобов'язання підписати договір купівлі-продажу у майбутньому.
За попереднім договором сторони зобов'язуються протягом певного терміну укласти основний договір на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір підписують із юридичною особою — компанією, яка представляє забудовника.
Форма договору обов'язково має бути письмовою, нотаріальне засвідчення не є обов'язковим.
Така схема може бути ризикованою, оскільки інвестиційний договір укладається не безпосередньо із замовником будівництва. Недійсність договору між ІСІ та замовником будівництва може спричинити недійсність інвестиційного договору, який підписав інвестор з ІСІ. Якщо ІСІ не виконає умов із замовником будівництва, інвестиційний договір може бути розірваний або покупець не зможе оформити право власності.
Особливості:
- опосередкований контроль над інвестиційним фондом з боку третіх осіб, зокрема з боку держави;
- можливі непередбачені ризики, тому що покупець не знає положення договору купівлі-продажу на момент укладання попереднього договору (якщо Основний договір не є додатком).
- складнощі в отриманні належного та ефективного судового захисту;
- при нотаріальному посвідченні цього договору та укладанні основного договору слід сплатити до 2% податків + витрати на нотаріальні послуги;
- недобросовісний забудовник може влаштувати подвійний перепродаж об'єктів будівництва;
- складний механізм створення та обслуговування схеми та контроль з боку третіх осіб дає додаткові гарантії інвестору;
На що звернути увагу:
- на умови договору: чіткі характеристики об'єкта будівництва, момент передачі майнових прав, матеріальна відповідальність сторін, граничні терміни введення об'єкта в експлуатацію, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін тощо;
- на репутацію суб'єктів будівництва та досвід будівництва подібних об'єктів;
- на повноваження та обмеження підписантів з боку забудовника;
- на умови договору між забудовником та ІСІ;
- на наявність необхідного пакета дозвільної документації для будівництва.
- жовтень 2018
У провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження під № 12018100040010023 від 30.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 (Самоправство) КК України.
Згідно інформаційної довідки Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки - 03.02 «Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти».
Ділянка потрапляє в зону підтоплень природного та техногенного характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI: у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Разом з тим, земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Г. Жмаченка, 26 у Дніпровському районі не потрапляє в межі затвердженого в установленому порядку детального плану території.
Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень.
- грудень 2019
- Касаційну скаргу ТОВ «Фасад» залишити без задоволення.
- Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року залишити без змін.
- Поновити дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року
- Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
- жовтень 2019
- Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Київської міської ради - задовольнити частково.
- Додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та за позовом третьої особи з самостійними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад» до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у м.Києві, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення штрафу, зобов`язання виконання умов договору, зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії скасувати частково в частині зміни цільового призначення земельної ділянки №8000000000:66:094:0069; зміни виду використання земельної ділянки №8000000000:66:094:0069.
- У задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Фасад» до Головного управління Держгеокадастру у м.Києві, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії відмовити.
- червень 2017
- Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Фасад» до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру в м. Києві, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення штрафу, зобов'язання виконання умов договору, зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
- Змінити цільове призначення земельної ділянки НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з 03.02 для будівництва та обслуговування будівель та закладів освіти на 02.10. Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».
- Змінити вид використання земельної ділянки НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхового навчально-виробничого корпусу на будівництво багатофункціонального комплексу.
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Фасад» у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалене у справі судове рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції, а також зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
23 грудня 2019 року Верховний суд по справі № 202/966/17 Постановив:
Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень.
На додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року першим заступником прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Київської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Фасад» відмовити повністю.
29 жовтня 2019 року Дніпровський апеляційний суд по справі №202/966/17 Постановив:
Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень.
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №202/966/17. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду. Судом встановлено, що при постановленні зазначеної ухвали не було розглянуто позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Фасад».
ТОВ «Фасад» та ОСОБА_3 звертались до Головного управління Держгеокадастру в м. Києві, стосовно внесення відомостей до Державного земельного кадастру про зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки. Однак, до цього часу, жодної відповіді не надано.
15 червня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська по справі №202/966/17 виніс додаткове Рішення:
Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень.
Рекомендуємо запросити наступні документи для детального вивчення
- Чи є обмеження у користуванні земельною ділянкою, арешт, заборона на відчуження або іпотека;
- судові та/або досудові кримінальні справи учасників будівельного процесу;
- містобудівні умови та обмеження в забудові земельної ділянки;
- технічні умови для підключення комунікацій;
- експертний звіт проектної документації на будівництво (у разі необхідності його отримання);
- договірні відносини між суб’єктами реалізації об’єкта будівництва;
- повноваження продавця відчужувати права на об’єкти;
- запропоновані для підписання умови договору.
