Договір про участь у фонді фінансування будівництва - спосіб залучення інвестицій, передбачений ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Фонд фінансування будівництва (ФФБ) - це кошти, які передали управителю ФФБ. Управитель розпоряджається коштами за правилами фонду та на умовах договорів про участь у ФФБ.

Найпоширеніший тип ФФБ — вид "А", де ціну будівництва об'єкта визначає забудовник. Забудовник бере на себе ризик, що грошей не вистачить на всі роботи, а також зобов'язується вчасно здати об'єкт будівництва, незалежно від обсягів фінансування.

Є також вид "Б", де ціну на нерухомість визначає управитель ФФБ, який і збирає гроші на будівництво. Вид "Б" дорожчий, складніший у реалізації і зазвичай не використовується в Україні.

Фонди створюються з метою будівництва нерухомості за рахунок довірителів – фізичних та юридичних осіб. Довірителі ФФБ одержують нерухомість у власність після введення об'єкта в експлуатацію.

Забудовник зобов'язаний зареєструвати на довірителя право власності на квартиру власним коштом після введення об'єкта в експлуатацію, присвоєння поштової адреси та виконання довірителем обов'язків за договором.

Форма договору – проста письмова, нотаріальне засвідчення не є обов'язковим.

Особливості:

• чітке законодавче врегулювання;
  
• мінімальний ризик подвійного продажу об'єкта;
• існує типовий договір, затверджений державою, та перелік обов'язкових умов договору;
• відсутність оподаткування під час укладання договору участі у ФФБ, але є винагороди управителя за участі у ФФБ (в середньому 1,4% від ціни договору);
• опосередкований контроль над учасниками будівництва та цільовим використанням коштів з боку управителя ФФБ та держави;
• неможливо швидко повернути кошти у разі розірвання договору (тільки після залучення іншого довірителя або після введення будинку в експлуатацію);
• поточну ціну об'єкта будівництва визначає забудовник самостійно;
• управитель ФФБ повинен мати статутний капітал не менше 1 мільйона євро (у гривневому еквіваленті);
• управителем ФФБ може бути лише банк або фінансова компанія, яка має відповідну ліцензію;
• законодавством передбачено можливість заміни забудовника або управителя у разі виникнення проблем із будівництвом;
• фонд – це рахунок у банку. Якщо управитель не впорався чи збанкрутував, то гроші інвесторів залишаються на рахунках та їх можна передати іншому управителю;
• майнові права на об'єкт будівництва або об'єкт незавершеного будівництва стають предметом іпотеки між замовником будівництва та управителем.
• без зареєстрованого дозволу на початок виконання будівельних робіт не можна залучати гроші інвесторів.

На що звернути увагу:

• на репутацію управителя ФФБ: переконайтеся, що замовник будівництва та управитель не пов'язані між собою;
  
• на досвід та наявність відповідної ліцензії у управителя ФФБ;
• на наявність необхідного пакета дозвільної документації на будівництво;
  
• на умови договору: чіткі характеристики об'єкта будівництва, матеріальна відповідальність сторін, граничні терміни введення об'єкта в експлуатацію, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін та ін.

Інститут спільного інвестування - спосіб залучення інвестицій, передбачений ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Учасником інституту спільного інвестування (ІСІ) є особа, яка має цінні папери інституту загального інвестування, найчастіше – цільові облігації.

Але в Україні, по суті, інвестиційний договір — це попередній договір купівлі-продажу квартири. Правовідносини між сторонами регулюють порядок укладання договору купівлі-продажу квартири у майбутньому: інвестиційний фонд не передає інвестору жодних прав на об'єкт, а лише бере на себе зобов'язання підписати договір купівлі-продажу у майбутньому.

За попереднім договором сторони зобов'язуються протягом певного терміну укласти основний договір на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір підписують із юридичною особою — компанією, яка представляє забудовника.

Форма договору обов'язково має бути письмовою, нотаріальне засвідчення не є обов'язковим.

Така схема може бути ризикованою, оскільки інвестиційний договір укладається не безпосередньо із замовником будівництва. Недійсність договору між ІСІ та замовником будівництва може спричинити недійсність інвестиційного договору, який підписав інвестор з ІСІ. Якщо ІСІ не виконає умов із замовником будівництва, інвестиційний договір може бути розірваний або покупець не зможе оформити право власності.

Особливості:

• опосередкований контроль над інвестиційним фондом з боку третіх осіб, зокрема з боку держави;
• можливі непередбачені ризики, тому що покупець не знає положення договору купівлі-продажу на момент укладання попереднього договору (якщо Основний договір не є додатком).
• складнощі в отриманні належного та ефективного судового захисту;
• при нотаріальному посвідченні цього договору та укладанні основного договору слід сплатити до 2% податків + витрати на нотаріальні послуги;
• недобросовісний забудовник може влаштувати подвійний перепродаж об'єктів будівництва;
• складний механізм створення та обслуговування схеми та контроль з боку третіх осіб дає додаткові гарантії інвестору;

На що звернути увагу:

• на умови договору: чіткі характеристики об'єкта будівництва, момент передачі майнових прав, матеріальна відповідальність сторін, граничні терміни введення об'єкта в експлуатацію, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін тощо;
• на репутацію суб'єктів будівництва та досвід будівництва подібних об'єктів;
• на повноваження та обмеження підписантів з боку забудовника;
• на умови договору між забудовником та ІСІ;
• на наявність необхідного пакета дозвільної документації для будівництва.

Майнове право – це будь-які права на майно, відмінні від права власності. Наприклад, до майнових прав відносяться: право володіння, право розпорядження, право користування, специфічні права та право вимоги. Майнове право не наділяє власника усіма правами власника, але підтверджує правомірність отримати право власності на нерухомість чи інше майно у майбутньому.

Договір купівлі-продажу майнових прав не зазначений у статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» як допустимий механізм інвестування у житлове будівництво, але й не заборонений.

На підставі договору покупець отримує майнові права на об'єкт, який буде збудовано у майбутньому. Коли будинок здадуть в експлуатацію і буде присвоєно поштову адресу, Покупець має право зареєструвати право власності на обрану квартиру (при отриманні від продавця необхідних документів).

На практиці акт приймання-передачі майнових прав підписується після введення об'єкта будівництва в експлуатацію. Момент переходу права власності на майнові права законодавством не врегульований, тому необхідно передбачити конкретний момент переходу права власності в договорі.

Форма договору – проста письмова, нотаріальне засвідчення не є обов'язковим.

Заміна сторони у договорі купівлі-продажу майнових прав

Якщо ви хочете купити квартиру/апартамерти, але забудовник їх уже розпродав, квартири/апартаменти можуть бути у інвесторів, які хочуть ці квартири перепродати.

При переуступці ви домовляєтеся з інвестором та забудовником про заміну сторони, а потім підписуєте 3-х сторонній договір переуступки прав та обов'язків по договору купівлі-продажу майнових прав. Договір може бути і двостороннім, але необхідно отримати письмову згоду продавця (забудовника).

Заміну сторони у зобов'язанні оформлюють письмово та за обов'язковою згодою продавця за договором купівлі-продажу майнових прав. Якщо у договорі передбачена інша схема заміни сторони, тоді замінюють за зазначеною у договорі схемою.

Особливості:

• покупцю не потрібно сплачувати додаткові кошти третім особам за участь у реалізації проекту;
• немає податкового навантаження під час підписання договору;
• держава не реєструє майнові прав на об'єкт будівництва, тому з боку держави відсутній контроль за можливістю подвійного перепродажу;
• держава не контролює грошові потоки у будівництво;
• є ризик залучення коштів забудовником для будівництва до отримання дозвільної документації;
• ризик можливості нецільового використання інвестицій;
• необхідно уважно вивчити всі нюанси первинного договору, до якого ви плануєте вступати.
• у разі розірвання договору повертаються гроші, внесені першим покупцем.

На що звернути увагу:

• на умови як первинного договору, так і договору про заміну сторони (переуступку): чіткі характеристики об'єкта будівництва, момент передачі майнових прав, матеріальна відповідальність сторін, граничні терміни введення об'єкта в експлуатацію, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін тощо;
• на наявність необхідного пакета дозвільної документації для будівництва;
• на репутацію суб'єктів будівництва та досвід будівництва подібних об'єктів;
• на повноваження та обмеження підписантів з боку забудовника та первинного покупця.