- Повідомлення про зміну даних у дозволі на будівельні робіт серії ІУ №123191161002 від квітня 2019 року.
- Повідомлення про зміну даних у дозволі на будівельні роботи ІУ 123182190274 від серпня 2018 року
- Дозвіл на виконання будівельних робіт серія ІУ № 113172091629 від липня 2017 року.
- Дозвіл на виконання будівельних робіт серія ІУ № 115152511533 від вересня 2015 року;
Інформація відсутня
- Клас наслідків: СС3 (або 5 категорія складності)
- Обмеження по висоті: понад 100 м
- Можуть постійно проживати: понад 400 осіб
- Можуть тимчасово знаходитись: понад 1000 осіб
- При порушенні цілісності конструкції становить небезпеку для: понад 50 000 осіб
Електронна Ліцензія на право проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №2013046975 від 17.01.2018 року, видана ТОВ МОНОЛІТ БУДСЕРВІС - безстроково.
- Електронна ліцензія на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №2013055856, видана ТОВ «СПЕЦБУД-МОНОЛІТ» від 31.10.2018 року - безстроково.
Електронна ліцензія на право провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №2013066989 від 13.11.2019 року, видана ТОВ ДИПРОІНБУД - безстроково.
Stolitsa Group
- Сертифікат готовності ІУ123210809737 від 17.08.2021 року (будинок № 6);
- Сертифікат готовності серії ІУ №123210610739 від 18.06.2021 року (5 черга – житловий будинок №5).
- Сертифікат готовності ІУ123201120662 від 20.11.2020 року (4 черга, будинок №4);
- Сертифікат відповідності серія ІУ №163201201311 від квітня 2020 року (3 очередь);
- Сертифікат відповідності серія ІУ №163191900981 від 11 липня 2019 року (Будинок Октант)
- Сертифікат відповідності серія ІУ № 163191300770 від травня 2019 року (будинок Ліра).
Інститут спільного інвестування - спосіб залучення інвестицій, передбачений ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність".
Учасником інституту спільного інвестування (ІСІ) є особа, яка має цінні папери інституту загального інвестування, найчастіше – цільові облігації.
Але в Україні, по суті, інвестиційний договір — це попередній договір купівлі-продажу квартири. Правовідносини між сторонами регулюють порядок укладання договору купівлі-продажу квартири у майбутньому: інвестиційний фонд не передає інвестору жодних прав на об'єкт, а лише бере на себе зобов'язання підписати договір купівлі-продажу у майбутньому.
За попереднім договором сторони зобов'язуються протягом певного терміну укласти основний договір на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір підписують із юридичною особою — компанією, яка представляє забудовника.
Форма договору обов'язково має бути письмовою, нотаріальне засвідчення не є обов'язковим.
Така схема може бути ризикованою, оскільки інвестиційний договір укладається не безпосередньо із замовником будівництва. Недійсність договору між ІСІ та замовником будівництва може спричинити недійсність інвестиційного договору, який підписав інвестор з ІСІ. Якщо ІСІ не виконає умов із замовником будівництва, інвестиційний договір може бути розірваний або покупець не зможе оформити право власності.
Особливості:
- опосередкований контроль над інвестиційним фондом з боку третіх осіб, зокрема з боку держави;
- можливі непередбачені ризики, тому що покупець не знає положення договору купівлі-продажу на момент укладання попереднього договору (якщо Основний договір не є додатком).
- складнощі в отриманні належного та ефективного судового захисту;
- при нотаріальному посвідченні цього договору та укладанні основного договору слід сплатити до 2% податків + витрати на нотаріальні послуги;
- недобросовісний забудовник може влаштувати подвійний перепродаж об'єктів будівництва;
- складний механізм створення та обслуговування схеми та контроль з боку третіх осіб дає додаткові гарантії інвестору;
На що звернути увагу:
- на умови договору: чіткі характеристики об'єкта будівництва, момент передачі майнових прав, матеріальна відповідальність сторін, граничні терміни введення об'єкта в експлуатацію, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін тощо;
- на репутацію суб'єктів будівництва та досвід будівництва подібних об'єктів;
- на повноваження та обмеження підписантів з боку забудовника;
- на умови договору між забудовником та ІСІ;
- на наявність необхідного пакета дозвільної документації для будівництва.
Для залучення коштів для будівництва покупець укладає 2 договори:
1) договір купівлі-продажу деривативу (цінних паперів) із компанією з управління активами;
2) договір купівлі-продажу майнових прав із замовником будівництва.
1) Дериватив — стандартний документ, що засвідчує права та обов'язки придбати у майбутньому на визначених ним умовах об'єкт будівництва. Предмет договору купівлі-продажу деривативу – це форвардний контракт.
Форвардний контракт — це договір, який зобов'язує замовника будівництва у майбутньому продати актив (квартиру/апартаменти) у визначений термін та на певних умовах із фіксацією ціни продажу під час укладання контракту.
Продаж форвардного контракту засвідчують (реєструють) у товарній біржі.
Форма договору – проста письмова, нотаріальне засвідчення не є обов'язковим.
2) Договір купівлі-продажу майнових прав укладають після виконання покупцем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів чи інших фінансових документів (деривативу).
Майнове право – це будь-які права на майно, відмінні від права власності. Майнове право не наділяє власника усіма правами власника, але підтверджує правомірність отримати право власності на нерухомість у майбутньому.
Договір купівлі-продажу майнових прав не визначений у статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» як допустимий механізм інвестування у житлове будівництво, але й не заборонений.
На підставі договору покупець отримує майнові права на об'єкт, який буде збудовано у майбутньому. Коли будинок буде введено в експлуатацію і присвоєно поштову адресу, Покупець має право зареєструвати право власності на обрану квартиру (при отриманні від продавця необхідних документів).
Форма договору – проста письмова, нотаріальне засвідчення не є обов'язковим.
Особливості:
- за договором деривативу не сплачується ПДВ та податок на прибуток, тому зменшене податкове навантаження на забудовника відбивається на ціні об'єкта інвестицій;
- мінімізовано ризик подвійного перепродажу об'єкта будівництва;
- у разі розірвання договору купівлі-продажу майнових прав не за угодою із забудовником, кошти, які були витрачені за договором купівлі-продажу деривативу, не повертаються;
- забудовник може витрачати гроші на будівництво до отримання необхідної дозвільної документації;
- немає контролю за фінансовими потоками залучених грошей інвесторів із боку держави чи управляючих, тому гроші можуть витрачатись не за призначенням.
На що звернути увагу:
- на умови договорів: чіткі характеристики об'єкта будівництва, момент передачі майнових прав, матеріальна відповідальність сторін, граничні терміни введення об'єкта в експлуатацію, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін та ін.
- на наявність необхідного пакета дозвільної документації для будівництва;
- на репутацію суб'єктів будівництва та досвід будівництва подібних об'єктів;
- на повноваження та обмеження підписантів з боку забудовника.
Дані відсутні. Ми намагаємося тримати документи у найактуальнішому стані, тому якщо ви володієте інформацією з приводу цього об’єкту — напишіть нам.
Рекомендуємо запросити наступні документи для детального вивчення
- Чи є обмеження у користуванні земельною ділянкою, арешт, заборона на відчуження або іпотека;
- судові та/або досудові кримінальні справи учасників будівельного процесу;
- містобудівні умови та обмеження в забудові земельної ділянки;
- технічні умови для підключення комунікацій;
- експертний звіт проектної документації на будівництво (у разі необхідності його отримання);
- договірні відносини між суб’єктами реалізації об’єкта будівництва;
- повноваження продавця відчужувати права на об’єкти;
- запропоновані для підписання умови договору.