За договором про спільну діяльність сторони зобов'язані спільно діяти задля досягнення мети без утворення юридичної особи. Мета в цьому випадку – ввести будинок в експлуатацію.

Учасники можуть не об'єднувати вклади, а можуть і об'єднати у вигляді простого товариства.

Під час укладання договору учасники визначають як будуть вести справи: представляти інтереси буде один, кілька або всі учасники.

Договір про спільну участь у будівництві не визначений у статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» як допустимий механізм інвестування у житлове будівництво, але й не заборонений.

Форма договору – проста письмова, нотаріальне засвідчення перестав бути обов'язковим.

Особливості:

• відносно проста схема залучення коштів;
• інвестору не потрібно платити третім особам для реалізації проекту;
• для покупця не виникає необхідності оплати податків та зборів під час підписання договору;
• у разі недобросовісних дій забудовника можливі подвійні перепродажі квартир;
• забудовник може брати гроші для будівництва до отримання дозвільної документації;
• немає контролю за фінансовими потоками з боку держави або інших керуючих;
• можливість нецільового використання грошей;
• такий договір не є правовстановлюючим документом, а тому не дає права користуватися / розпоряджатися квартирою.

На що звернути увагу:

• на умови договору: чіткі характеристики об'єкта будівництва, на порядок та момент передачі права власності, матеріальну відповідальність сторін, граничні терміни введення об'єкта в експлуатацію, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін тощо;
• на наявність необхідного пакета дозвільної документації для будівництва;
• на репутацію суб'єктів будівництва та досвід будівництва подібних об'єктів;
• на повноваження та обмеження підписанта з боку забудовника;
• на кого покладено обов'язок ведення загальними справами та чи є об'єднання вкладів учасників.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає майно у власність іншій стороні (покупцю) за гроші. За договором купівлі-продажу можна продати квартиру, земельну ділянку чи будинок — будь-який товар, який є у продавця або буде створено, придбано, отримано продавцем у майбутньому.

Договір купівлі-продажу передбачено та регулюється Цивільним кодексом України.

Форма договору – письмова, потребує нотаріального засвідчення.

Особливості:

• чітке законодавче врегулювання;
• мінімальний ризик подвійного продажу об'єкта;
• покупець протягом кількох годин стає власником майна;
• покупець має право відразу після укладення договору та реєстрації права власності користуватися та розпоряджатися таким майном на свій розсуд;
• додаткові витрати на нотаріальне оформлення угоди (до 2% - якщо продавець - юридична особа, до 8,5% - якщо фізична особа);
• договір можуть визнати недійсним якщо: немає дозволів та згоди на продаж, угода була фіктивною, договір підписала особа без повноважень або якщо договір порушує законодавство.

На що звернути увагу:

• на законність придбання об'єкта продавцем;
• на відсутність арештів, іпотек, заборон щодо об'єкта нерухомості;
• на повноваження та обмеження підписанта з боку продавця, а також на його дієздатність;
• на умови договору: терміни та умови передачі квартири покупцю, умови оплати, чіткі характеристики об'єкта нерухомості, права та обов'язки сторін;
• на відсутність недоліків або прихованих дефектів, що погіршують використання об'єкта;
• на відповідність фактичного планування кресленням у технічному паспорті;
• на справність інженерних мереж у квартирі (у будинку);
• на відсутність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
• на наявність зареєстрованих осіб у квартирі (будинку), особливо малолітніх.