За договором про спільну діяльність сторони зобов'язані спільно діяти задля досягнення мети без утворення юридичної особи. Мета в цьому випадку – ввести будинок в експлуатацію.
Учасники можуть не об'єднувати вклади, а можуть і об'єднати у вигляді простого товариства.
Під час укладання договору учасники визначають як будуть вести справи: представляти інтереси буде один, кілька або всі учасники.
Договір про спільну участь у будівництві не визначений у статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» як допустимий механізм інвестування у житлове будівництво, але й не заборонений.
Форма договору – проста письмова, нотаріальне засвідчення перестав бути обов'язковим.
Особливості:
- відносно проста схема залучення коштів;
- інвестору не потрібно платити третім особам для реалізації проекту;
- для покупця не виникає необхідності оплати податків та зборів під час підписання договору;
- у разі недобросовісних дій забудовника можливі подвійні перепродажі квартир;
- забудовник може брати гроші для будівництва до отримання дозвільної документації;
- немає контролю за фінансовими потоками з боку держави або інших керуючих;
- можливість нецільового використання грошей;
- такий договір не є правовстановлюючим документом, а тому не дає права користуватися / розпоряджатися квартирою.
На що звернути увагу:
- на умови договору: чіткі характеристики об'єкта будівництва, на порядок та момент передачі права власності, матеріальну відповідальність сторін, граничні терміни введення об'єкта в експлуатацію, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін тощо;
- на наявність необхідного пакета дозвільної документації для будівництва;
- на репутацію суб'єктів будівництва та досвід будівництва подібних об'єктів;
- на повноваження та обмеження підписанта з боку забудовника;
- на кого покладено обов'язок ведення загальними справами та чи є об'єднання вкладів учасників.