Документи ЖК Берестейський

Для залучення коштів на будівництво покупець укладає 2 договори: договір купівлі-продажу цінних паперів (деривативу) з інвестиційним фондом або компанією з управління активами та договір купівлі-продажу майнових прав з замовником будівництва.

Договір купівлі-продажу майнових прав укладають після виконання покупцем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових документів (деривативу). Дериватив — стандартний документ, який засвідчує право та / або зобов'язання придбати або продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах згідно з пп. 14.1.45 Податкового Кодексу України.

Предмет договору купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових документів — це форвардний контракт. Форвардний контракт — це двостороння цивільно-правова угода за стандартною (типовою) формою, яка зобов'язує особу в майбутньому придбати або продати базовий акт в певний час та на певних умовах з фіксацією ціни продажу при укладенні контракту.

Продаж форвардного контракту запевняють (реєструють) у товарній біржі. Згідно ч.2, ст. 656 Цивільного кодексу, форма договору повинна бути обов'язково письмова, а ось у нотаріуса можна не завіряти. Договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості, який покупець укладає із замовником будівництва — це підстава для вступу у власність майнових прав за відповідним актом. Коли будинок введуть в експлуатацію та присвоять поштову адресу, покупець отримає те, за що заплатив за договором.

Особливості;

• складна у створенні та обслуговуванні схема залучення коштів дає додаткові гарантії покупцеві;
• інвестору не потрібно платити третім особам для реалізації проекту;
• зменшена податкове навантаження на забудовника відбивається на ціні об'єкта інвестицій;
• мінімізується ризик подвійних продажів об'єктів нерухомості;
• у разі розірвання договору купівлі-продажу майнових прав існує ризик неповернення інвестицій в повному обсязі — наприклад можуть не повернутися ті гроші, які були витрачені за договором купівлі-продажу деривативу;
• забудовник може витрачати гроші для будівництва до отримання необхідної дозвільної документації;
• немає контролю над фінансовими потоками залучених грошей інвесторів з боку держави або керуючих;
• гроші можуть витрачати не за призначенням.

На що звернути увагу:

• На умови договору: матеріальна відповідальність сторін, чіткі терміни завершення будівництва та укладення основного договору, порядок та підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін та ін. В основному, максимально захищені права забудовника, а не інвестора, тому необхідно уважно вивчити договір та внести відповідні зміни.
• На наявність необхідного пакета дозвільної документації на будівництво;
• На репутацію суб'єктів будівництва;
• На досвід будівництва подібних об'єктів;
• На повноваження підписантів;
• На відсутності обмежень на підписання договорів.

Продаж цільових облігацій — це законний спосіб залучення інвестицій в розумінні положень ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Цільові облігації — це облігації, зобов'язання за якими виконують шляхом передачі товарів та / або наданням послуг відповідно до вимог проспекту емісії. Проспект емісії — це документ для потенційних інвесторів, в якому вказана інформація про випуск цінних паперів.

Якщо ви купили цінні папери, після терміну викупу (погашення) облігацій отримаєте право обміняти папери на квартиру або інший об'єкт інвестування. Погасити облігації можна тільки після введення об'єкта в експлуатацію та терміну погашення облігацій, який вказаний в проспекті емісії.

При інвестуванні облігаціями укладають 2 договори: договір купівлі-продажу облігацій та договір резервування об'єкта нерухомості, щоб конкретизувати квартиру. Договір купівлі-продажу облігацій покупець укладає з фондом, а договір резервування — з замовником будівництва, який буде вказано в проспекті емісії як емітент. Коли ви купуєте облігації за договором, правовідносини між вами та фондом припиняються і право вимоги переходить до емітента.

Особливості;

• законодавче регулювання схеми залучення коштів;
• контроль над органами емітентом та фондом з боку Нацкомфінпослуг;
• залучені від емісії кошти використовуються виключно на цілі, зазначені у проспекті емісії
• емітенту заборонено обтяжувати об'єкт будівництва, земельну ділянку та майнові права на них — наприклад передавати іпотеку під заставу;
• термін оренди земельної ділянки під будівництво не може бути менше, ніж термін здачі об'єкта в експлуатацію;
• для емісії облігацій замовнику потрібен пакет дозвільної документації: документи на право користування землею, експертиза проекту будівництва, дозвіл на будівництво;
• в цінних паперах можна змінити тільки терміни погашення за згодою покупця;
• мінімізований ризик подвійного перепродажу квартир;
• в разі визнання емісії недійсною чи не впровадження будинку в експлуатацію до закінчення терміну погашення облігацій, інвестор може розраховувати лише на виплату номінальної вартості цінних паперів;
• простому покупцеві складно розібратися в схемах залучення коштів;
• відсутній контроль за ходом будівництва та дотриманням термінів введення об'єкта в експлуатацію, але зазвичай терміни вказують із запасом, щоб уникнути проблем з поверненням облігацій за номінальною вартістю.

На що звернути увагу

• На умови договору: момент передачі майнових прав, матеріальну відповідальність сторін, чіткі терміни завершення будівництва, порядок і підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов'язки сторін і ін.
• На наявність необхідного пакета дозвільної документації на будівництво;
• На репутацію суб'єктів будівництва;
• На досвід будівництва подібних об'єктів;
• На повноваження підписантів;
• На відсутності обмежень на підписання договорів.

Договір купівлі-продажу — це коли одна сторона (продавець) передає майно у власність другій стороні (покупцеві) за гроші. За договором купівлі-продажу можна продати квартиру, земельну ділянку або будинок — будь-який товар, який є у продавця або буде створений, придбаний, набутий продавцем в майбутньому. Договір купівлі-продажу — це узаконена процедура, яка прописана в 655 статті Цивільного Кодексу України.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку, квартири або іншого нерухомого майна укладають в письмовій формі та засвідчують у нотаріуса, відповідно до частини 1 статті 657 Цивільного Кодексу України.

Згідно з 55 статтею Закону України «Про нотаріат», засвідчити угоду щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, садового будинку, земельної ділянки, іншого нерухомого майна можна за місцем реєстрації майна або місцем реєстрації однієї зі сторін угоди. Наприклад, якщо ви хочете купити квартиру у Києві, зареєстровані у Полтаві, а продавець зареєстрований у Львові, тоді засвідчити таку угоду може будь-який нотаріус з Києва, Львова чи Полтави.

Сплата податків при посвідченні договору купівлі-продажу з фізичною особою досягає 8,5% від ціни продажу та може бути додана до оплати покупцеві.

Особливості:

• чітке законодавче врегулювання;
• мінімальний ризик подвійних продажів об'єкта;
• покупець протягом декількох годин стає власником такого майна;
• покупець має право відразу після укладення договору та реєстрації права власності користуватися та розпоряджатися таким майном на свій розсуд;
• договір можуть визнати недійсним якщо: немає дозволів та погоджень на продаж, угода була фіктивною, договір підписав людина без повноважень або якщо договір порушує законодавство.

На що звернути увагу:

• На законність придбання об'єкта продавцем;
• На дієздатність продавця — він не повинен бути під тиском або стояти на обліку в псих диспансері;
• На повноваження підписантів (якщо є представники);
• На відсутність обмежень на підписання договорів;
• На умови договору, а саме: терміни та умови передачі квартири покупцеві;
• На відсутність недоліків або прихованих недоліків, які погіршують використання об'єкта;
• На відповідність фактичного планування кресленнями в технічному паспорті;
• На справність інженерних мереж у квартирі (в будинку);
• На відсутність заборгованості по оплаті за ЖКП;
• На наявність зареєстрованих осіб у квартирі (будинку), особливо малолітніх;
• На відсутність арештів, іпотек, заборон.