Повномасштабна війна спричинила в Україні глибоку житлову кризу, яка найбільше вдарила по внутрішньо переміщених особах. За даними Міжнародної організації міграції (МОМ), понад 3,5 млн ВПО намагаються відновити життя в нових громадах, але бар'єром до цього стає недоступність оренди.
Після 2022 року більшість переселенців фактично втратили доступ до свого житла. Нині лише 16% ВПО живуть у власних помешканнях. Для порівняння, серед тих, хто не покидав своїх домівок, цей показник сягає 88%.
В результаті понад 1,8 млн людей (тобто більше половини всіх переселенців) орендують житло. Частка ВПО серед орендарів у містах є критично високою:
- у великих містах - 71%,
Фактично саме ВПО сьогодні формують попит на орендне житло в більшості регіонів. Але витрати на оренду для багатьох з них стали непосильними та перетворилися на фінансовий шок.
За даними МОМ, половина ВПО віддають на житло третину щомісячного доходу, а майже 20% - більше половини місячного заробітку. Через дорогу оренду, люди вимушені не тільки економити на базових потребах, а й поступово витрачати свої заощадження. Дослідження показало: кожен четвертий ВПО із найвищим фінансовим навантаженням через оренду, повністю втратили фінансову «подушку безпеки».
Дані ЛУН підтверджують ці тенденції: у більшості відносно безпечних міст оренда «з’їдає» 40-50% доходів, інколи - до 60-70%.
Правовий вакуум: лише 40% ВПО мають договір оренди
Ситуацію погіршує відсутність формальних угод між орендодавцями та переселенцями. Лише 40% ВПО мають письмовий договір (серед непереміщених осіб ця частка сягає 64%). У невеликих містах і селищах цей показник взагалі падає до критичних 13%.
Наслідки очевидні: кожен десятий переселенець-орендар уже стикався з виселенням без альтернативи.
Держдопомога існує, але буксує. У 2025 році держава запустила програму субсидування оренди для ВПО, але її ефективність залишається невисокою. Головні проблеми - необізнаність, недовіра та небажання власників житла «йти в офіційну площину».
- про програму чули лише 48% ВПО;
- із них заявку подали лише 6%;
- лише 28% орендодавців готові здавати житло офіційно в рамках програми;
- 35% орендодавців виступають категорично проти будь-якої взаємодії з державою.
Проведене МОМ дослідження демонструє: приватний ринок оренди, який націлений в першу чергу на отримання доходу, не здатен забезпечити житлом мільйони вразливих людей. Тому країні конче потрібен новий сегмент ринку - соціальне орендне житло.
- У більшості європейських країн соціальне орендне житло займає 10-30% ринку та допомагає стримувати ціни, констатує Людмила Кірюхіна, керівниця ЛУН Статистика. - В Україні такого сегменту фактично немає. Соціальна оренда могла б не лише знизити соціальну напругу, а й підтримати громади, які масово приймають переселенців, і створити стабільний та передбачуваний ринок житла.