Нове партнерство між ЛУН та Київською школою економіки (KSE) стало важливим кроком у розвитку магістерської програми Urbanism and Postwar Recovery, де інтегровано курс Urban Data Science and Quantitative Methods. До створення курсу долучилися також UNITAC (United Nations Innovation Technology Accelerator for Cities) та HafenCity University Hamburg, що надало програмі міжнародного масштабу та сучасної експертизи. Це співробітництво дозволило студентам працювати з реальними міськими даними та застосовувати їх для покращення міського середовища.
Ця співпраця стала важливим кроком у розвитку міждисциплінарної магістерської програми Urban Studies and Post-war Reconstruction, де викладається курс Urban Data Science and Quantitative Methods. До створення курсу долучилися також UNITAC (United Nations Innovation Technology Accelerator for Cities) та HafenCity University Hamburg, що надало програмі міжнародного масштабу та сучасної експертизи.
Експерти ЛУН виступили менторами та провайдерами міських даних, зробивши можливим роботу студентів із реальними наборами даних. Це дозволило їм застосовувати аналітику безпосередньо для вирішення актуальних міських проблем, зокрема у специфічному українському контексті відбудови та трансформації міст.
Ціль курсу — дати студентам із різним професійним бекграундом спільну базу знань і навичок, які допоможуть ефективно працювати з даними для міського розвитку. Важливим акцентом є навчання роботі з даними не лише технічно, але й етично, з урахуванням потреб громад та принципів інклюзивності.
Завдяки курсу студенти вчаться:
- Приймати виважені рішення на основі даних. Замість гадати, що робити, вони будуть спиратися на реальні дані про руйнування, недоліки міського середовища та потреби всіх громадян.
- Ефективно витрачати ресурси . Оптимізувати планування, щоб кожна гривня приносила максимальну користь громаді та мешканцям
- Швидко реагувати на зміни. Міста постійно змінюються, тож дані допомагають адаптуватися до цих змін блискавично.
- Допомагати адаптувати простори до потреб різних груп людей (і тварин смайл лапок)
Результати навчання напряму впливають на якість життя кожного українця. Завдяки новим фахівцям ми отримаємо:
- Комфортніші міста. Зручні райони, де легко дістатися до роботи, школи, магазинів, де є парки для відпочинку. Більше зручних районів, доступних парків, продуманої інфраструктури.
- Справедливу відбудову. Забезпечення того, що відбудова йде на користь усім мешканцям, а не лише певним групам.
- Більше прозорості. Люди будуть розуміти, як приймаються рішення щодо їх міста, адже все буде базуватися на відкритих даних.
- Швидке вирішення проблем. Якщо десь виникає проблема (наприклад, не вистачає садочків або потрібен новий маршрут транспорту), фахівці на основі отриманих даних зможуть швидко це виявити і знайти оптимальне рішення.
У рамках курсу студенти KSE вже провели кілька досліджень архітектурної доступності, зосередившись на реальних кейсах та використовуючи чеклисти безбарʼєрності, розроблені ЛУН та ГО “Безбарʼєрність”, аналізуючи стан інфраструктури й пропонуючи пілотні пропозиції її покращення.
Вони працювали у кількох групах: одна досліджувала Шевченківський район Києва, а інша - місто Макарів Київської області. Ось найцікавіші висновки з їхніх робіт:
Пішохідні переходи Шевченківського району. Аналіз показав, що лише близько 25% пішохідних переходів у центрі Києва (Шевченківський район) відповідають сучасним стандартам доступності. Пілотний проєкт оновлення 20 переходів дослідники оцінили приблизно в 1,2 млн грн.
Доступність локацій Шевченківського району. Команда оцінила доступність ключових локацій, таких як Лук'янівська площа (3.9 балів) та Охматдит (3.75 балів). Виявлено проблеми з відсутністю пандусів, пошкодженими тротуарами та перешкодами від припаркованих авто, що ускладнює пересування для маломобільних груп.
Безбар'єрність вулиць Глибочицької, Січових Стрільців, Винниченка. Дослідники відмітили, що підземний перехід на Січових Стрільців не має ліфтів та доступних пандусів. Також зазначили, що поточний проєкт реконструкції не передбачає спеціально облаштованих «віденських зупинок», що робить громадський транспорт недоступним для маломобільних груп населення.
"Віденська зупинка" – це різновид зупинки громадського транспорту, обладнаної на проїжджій частині з піднятим посадковим майданчиком до рівня тротуару або з пандусом для зручного й безпечного доступу до транспортного засобу.
Пілотний маршрут доступності в Макарові. Дослідження Макарова показало, що інфраструктура доступності тут є частковою та недостатньою, хоча рельєф місцевості переважно рівнинний. Дуже позитивним є те, що підприємці готові здійснювати адаптацію, а 40% опитаних жителів готові долучитися до підвищення доступності.
Важливо, щоби партнерство продовжувалось, адже партнерство навчальних програм із бізнесом, може допомагати вирішувати реальні міські проблеми. Разом ми прагнемо робимо наші міста більш комфортними та доступними для всіх.
А наступним кроком такого партнерства стане Urban Data Hackathon: Code the City, який пройде 4-5 жовтня 2025 року. Цей захід проводиться в рамках проєкту BRIDGE та фінансується ЄС, а організовується Факультетом комп'ютерних наук та Факультетом соціальних наук Київської школи економіки при партнерстві ЛУН.
Головною темою Urban Data Hackathon: Code the City стане відновлення та трансформація українських міст та пошук нових підходів та інструментів, які дозволять приймати рішення на основі даних. Зокрема:
- AI-сервіси для аналізу бар’єрності та пропозицій адаптацій міського середовища
- Citizen science: залучення мешканців до збору та верифікації даних
- Інноваційні інструменти для роботи з міськими петиціями
- Нові формати та рішення для міського сервісу 1551
- Платформи для діалогу громадян і влади щодо відновлення міста
Долучитись до хакатону можна до 21 вересня, зареєструвавшись цим посиланням: