Сонячні панелі: чи допоможуть вони багатоповерхівкам стати енергонезалежними?
ЛУН разом із Дариною Ярошовець, фахівчинею з енергетичної політики громадської організації «Екодія», розібрався, як працюють сонячні електростанції у багатоповерхівках, які потреби вони можуть закрити та з якими викликами стикаються ті, хто планує обладнати будинок сонячними панелями.
Останні роки навчили українців: енергетична безпека - це не абстракція, а питання комфорту та виживання. Генератори та зарядні станції перестали бути екзотикою, забезпечуючи автономність бізнесу, квартир та приватних будинків. Але є ще один спосіб підвищити енергетичну незалежність - сонячні електростанції (СЕС). Проте такі системи мають свої особливості, обмеження та вимоги, про які важливо знати заздалегідь - особливо, якщо їх встановлювати на даху не приватного, а багатоквартирного будинку.
Перше, що варто знати тим, хто планує заживити будинок «від Сонця», сонячні панелі на даху багатоповерхівки - це не спосіб забезпечити електрикою кожну квартиру. Це рішення для вирішення спільних потреб всіх мешканців будинку в періоди блекаутів. Зокрема йдеться про роботу ліфтів, насосів водопостачання, освітлення під’їздів, індивідуального теплового пункту тощо. Резервне живлення саме цих систем критично важливе для комфорту всіх мешканців будинку - і саме його забезпечує сонячна електростанція на даху.
По-друге, самі панелі не гарантують наявність світла під час блекаутів. Щоб будинок міг працювати автономно, необхідне додаткове обладнання: акумулятори та гібридний інвертор. Саме вони дозволяють накопичувати сонячну енергію, перетворювати її в електричну та переводити будинок в автономний режим.
І по-третє, навіть коли епоха блекаутів скінчиться, сонячна електростанція все одно зайвою не буде. Енергія, яку вона виробляє, дозволить зменшити обсяги спожитих кіловаттів від централізованого електропостачання. Що, в свою чергу, суттєво скоротить платіжки ОСББ та зменшить фінансове навантаження на мешканців, - наголошує Дарина Ярошовець.
З чого починати?
Підбір обладнання для СЕС починається не з походу в магазин за панелями, а з ретельного аналізу поточної ситуації та бажаного результату. Фахівці радять робити це поетапно.
Спочатку - аудит споживання. Потрібно порахувати, скільки енергії реально споживає будинок на освітлення, ліфти та насоси - від цього залежатиме потужність майбутньої станції.
Потім - оцінка даху. Чи витримає покрівля додаткову вагу? Чи є на ній тінь від дерев або сусідніх будівель? Це критично важливо, адже навіть часткове затінення різко знижує ефективність панелей.
І нарешті - вибір потужності. Для невеликих будинків типова потужність станції становить 10-30 кВт, для великих - 50 кВт і більше.
Після цього можна приступати до більш детальних розрахунків: кількості необхідних сонячних панелей та монтажних конструкцій для них, кабелю, моделі інвертора. Також потрібно врахувати матеріали та роботи для захисту від перенапруг, заземлення та поєднанню всіх елементів в єдину систему. Якщо передбачене резервне живлення, потрібно включити встановлення акумуляторів та гібридного інвертора.
Дозволи та погодження
Встановлення сонячних панелей у багатоквартирному будинку регулюється цілим комплексом технічних норм: від правил улаштування електроустановок до будівельних і пожежних норм. Тому самостійний монтаж тут неможливий - потрібен технічний проєкт та робота сертифікованих фахівців.
Алгоритм отримання дозволів виглядає так:
- Збори мешканців (ОСББ). Це найголовніший крок. Дах і технічні приміщення - спільна власність, тому рішення про встановлення СЕС має бути ухвалене на загальних зборах та зафіксоване в протоколі.
- Договір. ОСББ укладає договір з проєктною або монтажною організацією на проєктування та встановлення, адже для таких систем необхідно мати коректний технічний проєкт, який підтверджує безпечність технічних рішень (навантаження на дах, схеми підключення, захист, заземлення тощо).
- Погодження приєднання. Якщо станція працюватиме паралельно з централізованою мережею, потрібно звернутися до оператора системи розподілу та отримати технічні умови на схему підключення, а після монтажу - ввести СЕС в експлуатацію.
Ціна питання
Бюджет залежить від мети проєкту, наголошує Дарина Ярошовець. Найдешевший варіант - система, яка просто зменшує рахунки за електроенергію. Значно дорожчий - автономна система для роботи під час відключень. Як правило, витрати поділяються на кілька етапів.
Проєктування та технічна документація: приблизно 30 -100тис. грн для типового багатоквартирного будинку
Обладнання: коштує 60-75% загальної вартості проєкту. Основні витрати - це сонячні панелі (6-12 тис. грн за панель 550 Вт), інвертор (150-350 тис. грн для системи 20-30 кВт), захисна автоматика (30-80 тис.грн), кабельна продукція та конструкції для кріплення (50-150 тис. грн залежно від площі та типу даху). Якщо система передбачає роботу під час відключень, то найбільш дорогим елементом стають акумулятори. Наприклад, літієві акумулятори ємністю 30 кВт·год для резерву ОСББ можуть коштувати 300 тис. грн і більше залежно від виробника та конфігурації.
Монтаж та пусконалагоджувальні роботи: орієнтовно 15-20% від загальної вартості системи або приблизно 3-6 тис. грн за 1 кВт. Сюди входить встановлення конструкцій, монтаж панелей, прокладання кабелів, підключення інвертора, налаштування автоматики, заземлення, випробування та введення в роботу.
Експлуатація та технічне обслуговування: зазвичай 1-2% від вартості станції на рік. Після встановлення станції є витрати на експлуатацію, такі як періодичне технічне обслуговування, перевірка електрообладнання, можливий ремонт інвертора чи заміна окремих компонентів.
Щодо строків, то підготовчий етап може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців - усе залежить від швидкості ухвалення рішень мешканцями та погоджень. А сам монтаж зазвичай триває від кількох днів до кількох тижнів.
При правильній експлуатації сонячна станція може працювати 20–30 років. Водночас інвертори потребуватимуть заміни приблизно через 10-15 років, а акумулятори - через 7-10 років.
Підводні камені: про що часто забувають?
За словами експертки, найбільше розчарувань від системи сонячної електростанції, виникає через неправильне планування чи завищені очікування.
Невідповідність потужності. Якщо станція буде надто слабкою, вона не забезпечить роботу навіть мінімального обладнання. Якщо надто потужною - будинок просто не зможе спожити всю вироблену енергію вдень, і частина її пропадатиме, погіршуючи окупність.
Затінення даху. Навіть часткове затінення від надбудов, дерев або сусідніх будівель може суттєво знижувати генерацію сонячної енергії.
Старий дах. Монтувати панелі на стару покрівлю, яка ось-ось потече - погана ідея. При ремонті даху панелі доведеться демонтувати та встановлювати заново, що призведе до додаткових витрат.
Стан електромережі. У старих будинках внутрішня електропроводка може бути в поганому стані. Встановлення СЕС часто вимагає її модернізації, що підвищує вартість системи.
Ілюзія вічного світла. Сонячні панелі без акумуляторів не працюють під час відключень. Вони генерують струм лише коли є сонце. Для роботи вночі або взимку потрібні потужні батареї.
А якщо ОСББ в будинку немає?
Навіть якщо будинок управляється керуючою компанією, встановити на даху СЕС теоретично можливо, - говорить пані Дарина. - Але на практиці дуже складно. У багатоквартирному будинку дах є спільною власністю співвласників, тому одна людина не може просто зайняти частину даху. Для цього потрібна згода співвласників і юридичне оформлення. Якщо ОСББ немає, рішення приймається через збори співвласників або інші механізми управління будинком, але це часто складніше організаційно. Все ж таки найреалістичніший шлях для таких будинків - створення ОСББ і вже потім встановлення сонячної електростанції.