Від 6 до 40 годин без світла: як київські ЖК готуються до блекаутів

ЛУН проаналізували енергонезалежні житлові багатоквартирні будинки Києва, щоб на конкретних прикладах показати, як вони можуть готуватися до тривалих відключень електроенергії та які рішення дозволяють зберігати базові сервіси під час блекаутів. Дані зібрані ЛУН спільно з Національною платформою ОСББ та Соломʼянською РДА.

У досліджених будинках автономно можуть працювати ліфти, насоси холодного та гарячого водопостачання, опалення, інтернет, освітлення коридорів і прибудинкової території, розетки загального користування, системи контролю доступу та відеоспостереження. Для цього використовують різні комбінації генераторів, акумуляторів, інверторів, сонячних панелей і теплонасосів.

У більшості цих будинків під час відключень можуть продовжувати працювати ліфти, насоси водопостачання, опалення, інтернет, освітлення спільних зон та системи контролю доступу.

Генератор і сонячні панелі — не єдина модель

Універсального набору обладнання для автономності немає.

Наприклад, ОСББ «Солом’янська 15-А» має потужний дизель-генератор, акумулятори, інвертор і теплонасос, але не має сонячних панелей.

Ще показовіший приклад — ЖК «Південна Брама»: тут немає ані генератора, ані сонячних панелей. Автономність на 6–8 годин забезпечує велика акумуляторна система на 612 кВт·год разом з інвертором і теплонасосом.

Енергонезалежним може бути і будинок 1973 року

Ще одна особливість підбірки — великий розрив у віці будинків: від 1973 до 2025 року.

Найстаріший об’єкт — ОСББ «Локомотив Київ» 1973 року — завдяки додатковому обладнанню має автономність 12–40 годин. Для порівняння, значно новіші ЖК «Південна Брама» та ЖК «Еврика» мають заявлену автономність 6–8 та 6 годин відповідно.

Тобто сам по собі рік будівництва не визначає енергонезалежність будинку — значення має те, якими системами його обладнали.

Що ще об’єднує енергонезалежні будинки

Дев’ять із десяти будинків — ОСББ. Усі об’єкти великі — від 102 до 1000 квартир, а переважна більшість збудована у 2000–2020-х роках.

Є й спільні інженерні характеристики: у 9 із 10 немає газових плит, у 9 із 10 утеплені труби, у 8 із 10 встановлені металопластикові вікна з енергоефективним склопакетом, а у 7 із 10 є індивідуальний тепловий пункт або автономне опалення.

Як пояснюють у Фонді енергоефективності, після викликів в енергетиці змінилося саме розуміння якості житла:

«Виклики в енергетиці повністю змінили уявлення про якість житла. Одним з ключових факторів для комфортного проживання стає безперебійність технічного життєзабезпечення будинку, зокрема, наявність альтернативних джерел енергії та установок зберігання енергії забезпечує роботу насосів підкачки води, опалення, ліфтів та освітлення в місцях загального користування під час відключень електроенергії.

Якісно утеплений фасад і дах працюють за принципом термоса — будинок повільно втрачає тепло взимку, підтримуючи комфортну температуру навіть у разі тимчасової відсутності опалення», — зазначають у Фонді енергоефективності.

Енергомодернізація може відображатися і на вартості нерухомості. За експертними оцінками, житло в енергомодернізованих будинках Львова може коштувати і на $350–500 за квадратний метр дорожче порівняно з аналогічними об’єктами без комплексної енергомодернізації.

Знайти будинки з автономними системами можна і безпосередньо на ЛУН. У фільтрі «Комфорт при блекауті» можна обрати наявність води, газу, опалення та інтернету під час відключень, роботу ліфта та резервне живлення квартири.

ЛУН — найбільший в Україні онлайн-сервіс для пошуку нерухомості. Аналізує вторинний ринок житла, новобудови, оренду, продаж землі та комерційної нерухомості. На дані ЛУН спираються НБУ, МВФ, Мінрозвитку, Мінцифра, програма єОселя та міжнародні університети. Команда ЛУН також створює інструменти, які допомагають оцінювати міське середовище: рівень шуму, стан повітря, доступність укриттів, інклюзивність та інші фактори, що впливають на комфорт життя.