60% Голосіївського району вкрито зеленню – ЛУН запустив інтерактивну мапу озеленення Києва

Відтепер кияни можуть подивитися, наскільки зеленим є їхній район — ЛУН презентував інтерактивну Мапу озеленення Києва. Вона дозволяє в деталях побачити, де у столиці найбільше парків і скверів, а де — «сіра зона» без зелені.

Щоб створити мапу, команда ЛУН разом із GIS-аналітиком та засновником SpatioLab Тарасом Казанцевим проаналізувала супутникові знімки високої роздільної здатності та застосувала спеціальний алгоритм розрахунку проективного покриття рослинності. Для цього було використано відкриті дані супутників Sentinel-2, що оновлюються кожні кілька днів, їх калібрували із більш деталізованими знімками WorldView. Для цього було використано відкриті мультиспектральні дані супутників Sentinel-2 від Європейського космічного агентства, що є у вільному доступі та оновлюються кожні 3-7 днів.  Дані з Sentinel-2 калібрували по знімкам супутників WorldView від Maxar, які є більш детальними, але менш регулярними.  Це дозволило максимально точно визначити частку зелені в межах кожного мікрорайону столиці.

За даними мапи, найбільш зеленими мікрорайонами Києва стали:

• Голосіїв — у середньому 60% території вкрито зеленню,
• Сирець — 54%,
• Біличі — 52%,
• Борщагівка — 49%.

Ці відсотки показують, яку частину району займає озеленнення. Найменш зеленими виглядають: Поділ, Почайна, Мінський масив, Печерськ (що вздовж Антоновича і аж до Басейної) і Позняки (вздовж Дніпровської набережної) та північний схід Соцміста.

Чим менше зелени в районі, тим вища там температура. Різниця між «бетонними джунглями» та великим парком (наприклад, проспектом Бажана та Ботанічним садом) може сягати 10-15 градусів Цельсія! В спекотний день асфальтована вулиця може розігріватись до 47-50°C, в той час як стежка в парку – лише до 35°C.

Чому це важливо?

Кожне дерево – це не просто «елемент благоустрою». Це здоров'я, адже без дерев на місто навалюється спека, яка підвищує ризик теплового удару, посилює серцево-судинні захворювання та погіршує якість сну. Це економія, адже на «теплових островах» на кондиціонування витрачається значно більше електрики та грошей, ніж в менш спекотних мікрорайонах. Це комфорт, адже житти в затишному зеленому дворі приємніше, ніж в розжарених «бетонних джунглях».

«Ми прагнули створити простий, але наочний інструмент, який допоможе мешканцям і міській владі оцінити реальну ситуацію з озелененням Києва. Адже від кількості дерев, газонів і парків у районі залежить не лише краса, а й комфорт життя та навіть мікроклімат», — пояснює Анна Денисенко, керівниця напрямку соціальної відповідальності ЛУН.

Нова мапа стала логічним продовженням «Мапи спеки» та інших міських ініціатив ЛУН, які дають змогу кожному подивитися на місто крізь призму комфорту й екологічності. Інші мапи, які інформують про якість життя у місті, дивіться на ЛУН https://lun.ua/misto/