Logo

Мапа озеленення та спеки від ЛУН Місто: у яких районах Києва найкомфортніше

ЛУН Місто за допомогою супутникових даних довів: кожен парк, дерево та газон – це природний кондиціонер для міста. Натомість суцільні бетон та асфальт є гарячою пасткою для мешканців.

Чому спекотного літа в одному мікрорайоні міста можна дихати відносно легко, а в іншому – опиняєшся наче на пательні? Уся справа в міських теплових островах. Це явище, при якому температура в щільно забудованих районах з високим відсотком асфальту та бетону значно перевищує температуру в зелених зонах. Чому так відбувається? На те є декілька причин.

По-перше, матеріали. Асфальт, бетон і цегла активно поглинають сонячне тепло і довго його віддають вночі. Натомість рослини поглинають менше тепла, а вночі активно випаровують вологу, що забезпечує природне охолодження.

По-друге, висотність забудови. Високі будинки утворюють «каньйони», які утримують гаряче повітря та ускладнюють вентиляцію. Тому в мікрорайонах з високоповерховою щільною забудовою «гарячіше», ніж в мікрорайонах з середньо- та малоповерховими будинками.

По-третє, джерела тепла. Оточуючому середовищу додають тепла транспорт та промисловість – тому на трасах та в промзонах зазвичай гарячіше, ніж у ареалах житлової забудови. Але і серед житла є виняток – щільна висотна забудова. Вона потрапляє в таке зване замкнуте коло додаткових джерел тепла: мешканці охолоджують свої квартири кондиціонерами, які нагрівають повітря зовні – а воно, своєю чергою, нагріває будинки.

Трішки космічної магії

ЛУН Місто разом із GIS-аналітиком Тарасом Казанцевим (кандидат наук, GIS-аналітик в UADamage, науковий співробітник Біосферного заповіднику Асканія Нова, засновник проекту Spatiolab.com) створили нову теплову карту Києва – для чого поглянули на Київ аж з космосу 🙂

Для визначення рівня озеленення використали знімки з супутника Sentinel-2. Завдяки яким (а також спеціальним алгоритмам) визначили, в яких куточках Києва більше зелені, а в яких – переважає бетон і асфальт. А щоб бути впевненими у точності, порівняли отримані результати з даними іншого супутника, WorldView-3. Збіг склав вражаючі 0,96 з 1, що свідчить про високу надійність вимірювань.

Для визначення температури використовували дані зі супутника Landsat-9, який працює за принципом теплової камери та показує температуру поверхні об’єктів: асфальт на проспекті, дахи гаражного кооперативу або листя дерев. Отримані дані перерахували з огляду на здатність матеріалів випромінювати тепло – адже асфальт та газон роблять це по-різному – і отримали реальні градуси Цельсія.

Коли ми наклали карти одна на одну, отримали очевидний, але все одно вражаючий результат: чим менше зелени в районі, тим вища там температура. Різниця між «бетонними джунглями» та великим парком (наприклад, проспектом Бажана та Ботанічним садом) може сягати 10-15 градусів Цельсія! В спекотний день асфальтована вулиця може розігріватись до 45°C, в той час як стежка в парку – лише до 30°C.

Чому це важливо?

Кожне дерево – це не просто «елемент благоустрою». Це здоров'я, адже без дерев на місто навалюється спека, яка підвищує ризик теплового удару, посилює серцево-судинні захворювання та погіршує якість сну. Це економія, адже на «теплових островах» на кондиціонування витрачається значно більше електрики та грошей, ніж в менш спекотних мікрорайонах. Це комфорт, адже житти в затишному зеленому дворі приємніше, ніж в розжарених «бетонних джунглях».

Тож актуальна Карта Спеки ЛУН – не просто цікава статистика. Вона може стати вашим помічником для:

Де ж в Києві найгарячіше?

Працюючи над Картою Спеки, ми зробили добірку найспекотніших мікрорайонів Києва. Отже, зустрічайте:

1. Дарниця, особливо в районі Дарницької ТЕС.

Максимальна температура 46 С, озеленення в районі 22% (12-36%)

2. Троєщина. Максимальна температура 44 С, озеленення в районі 25% (18-36%)

3. Оболонь, особливо промисловий район на заході Оболоні. Максимальна температура: 44С, озеленення в районі 30% (12-44%)

4. Позняки. Максимальна температура 45 С, озеленення в районі 32 % (10-40%)