Мапа енергоефективності

Кольорове кодування енергоефективності будинків

  • будинок має ознаки енергоефективгого
  • будинок має ознаки середнього рівня енергоефективності
  • будинок має ознаки не енергоефективгого
  • рівень енергоефективності не визначений

Клас енергоефективності

  • Клас А — висока енергоефективність.
    Сучасні енергоощадні будівлі з якісним утепленням, енергоефективними вікнами, обладнані системами рекуперації (повернення тепла з відпрацьованого повітря для підігріву свіжого), сучасними системами опалення та освітлення, відновлювальних джерел енергії та автоматизованим управлінням енергоспоживанням.
  • Клас B — добра енергоефективність.
    Будівлі з якісним утепленням, енергоефективними вікнами, з частковим або обмеженим використанням відновлювальних джерел енергії. Відповідає сучасним стандартам енергоефективного будівництва, але без повного комплексу інженерних рішень.
  • Клас С — середня енергоефективність.
    Такі будинки теж є досить теплими, але в них можуть використовуватися простіші матеріали або технології, ніж у будинках класу А або В. Будівлі з утепленням або з частковим утепленням, з герметичними вікнами, без рекуперації та відновлювальних джерел енергії.
  • Клас D — задовільна енергоефективність.
    Як правило, будівлі зведені до 2007 року, які не проходили термомодернізацію. Питоме енергоспоживання таких будівель перевищує нормативну базову величину, але ще не досягає критичного рівня, як у класу E. Енергозбереження є незадовільним, тобто витрати на опалення, охолодження, освітлення тощо є значно вищими, ніж у будівлях класів A-C.
  • Клас Е — низька енергоефективність.
    Будівлі старого житлового фонду. Рівень енергоефективності будівель перевищує норму на 50% і більше, – в плані витрат на опалення, охолодження, освітлення тощо цей варіант вважається дуже збитковим. Високі тепловтрати через огороджувальні конструкції.
  • Клас F — дуже низька енергоефективність.
    Будівлі з цим класом енергоефективності мають вкрай низьку енергоефективність і є одними з найбільш енергозатратних. Це старі будівлі, які не проходили термомодернізацію, зазвичай збудовані до 2000-х років. Мають високі тепловтрати через стіни, дах, вікна, відсутність або неефективність утеплення.
  • Клас G — незадовільна енергоефективність.
    Це старі будівлі зведені без жодної термомодернізації. Найзбитковіші з точки зору витрат на енергію. Вони мають високі тепловтрати, неефективні системи опалення, вентиляції, освітлення. Як наслідок - високі витрати на комунальні послуги, низький комфорт для проживання.

Стіни

  • Цегла — міцний і довговічний матеріал із високою теплоємністю, що добре акумулює тепло і забезпечує стабільний мікроклімат у приміщенні. Водночас має відносно високу теплопровідність, тому без додаткового утеплення не забезпечує достатнього теплозахисту за сучасними стандартами енергоефективності. Сама по собі не є енергоефективним матеріалом, але в поєднанні з якісним утепленням може бути частиною енергоефективної огороджувальної конструкції.
  • Газобетон (газоблок) — легкий пористий матеріал із низькою теплопровідністю, що добре утримує тепло. Завдяки цьому в будинку тепліше зимку і прохолодніше влітку, а витрати на опалення зменшуються. Проте для найкомфортнішої температури в приміщенні варто подбати про якісне утеплення.
  • Залізобетон — дуже міцний і довговічний матеріал. Проте він має високу теплопровідність, тобто швидко передає тепло назовні. Без додаткового утеплення стіни з залізобетону можуть спричиняти значні тепловтрати, що знижує енергоефективність будівлі.
  • Піноблок (пінобетон) — легкий пористий матеріал із хорошими теплоізоляційними властивостями, що допомагає зменшити втрати тепла. Завдяки цьому будівля може бути енергоефективною, особливо за умови якісного додаткового утеплення та герметичності. У порівнянні з газобетоном має трохи нижчу міцність і гіршу паропроникність, тому потребує уваги до вентиляції та захисту від вологи.
  • Керамоблок — сучасний стіновий матеріал із пористою структурою, який поєднує високу міцність і добрі теплоізоляційні властивості. Завдяки цьому стіни з керамоблоку добре зберігають тепло, що сприяє енергоефективності будівлі. Для досягнення сучасних стандартів теплозахисту зазвичай потребує додаткового утеплення.
  • Керамзитоблок (керамзитобетон) — міцний і відносно легкий матеріал із середніми теплоізоляційними властивостями. Завдяки пористій структурі добре утримує тепло, але для досягнення високої енергоефективності зазвичай потребує додаткового утеплення. Підходить для зведення енергоощадних будівель за умови правильного проєктування огороджувальних конструкцій

Технологія будівництва

  • Цегляна технологія будівництва — із використанням керамічної або силікатної цегли забезпечує високу міцність, довговічність і хорошу звукоізоляцію. Цегла має високу теплоємність, що сприяє стабільному мікроклімату в приміщенні. Водночас через високу теплопровідність без додаткового утеплення стіни з цегли не відповідають сучасним вимогам енергоефективності.
  • Панельна технологія будівництва — метод зведення будівель із великих залізобетонних панелей. Основна перевага — швидкість будівництва. Проте такі конструкції мають низьку теплоізоляцію: панелі швидко нагріваються й охолоджуються, що призводить до значних тепловтрат. Без якісного утеплення панельні будинки не відповідають сучасним вимогам енергоефективності.
  • Утеплена панель — передбачає використання тришарових панелей, які поєднують несучий залізобетон, теплоізоляційний шар (наприклад, мінеральну вату або пінополістирол) і зовнішнє облицювання. Такий підхід дозволяє значно зменшити тепловтрати, забезпечити відповідність сучасним вимогам енергоефективності та зберегти переваги швидкого монтажу. Якість утеплення та герметизації стиків є критично важливою для досягнення високої енергоефективності.
  • Монолітно-каркасна технологія — метод будівництва, при якому несучий каркас будівлі виконується з монолітного залізобетону, а заповнення стін здійснюється з різних матеріалів (цегла, газобетон, керамоблок тощо). Сам каркас має низьку теплоізоляцію, але така конструкція дає гнучкість у виборі сучасних утеплювачів і дозволяє досягати високих показників енергоефективності за умови правильного проєктування огороджувальних конструкцій
  • Блочна технологія будівництва — метод зведення будівель із великих стінових блоків (газобетон, пінобетон, керамзитобетон, керамоблок тощо). Вона забезпечує добру теплоізоляцію завдяки пористій структурі матеріалів, що дозволяє краще зберігати тепло порівняно з класичними панельними стінами. Рівень енергоефективності залежить від типу блоків, товщини стін і якості утеплення.

Утеплення

  • мінеральна вата — має високу паропроникність (будівля «дихає»), добру звукоізоляцію. Негорюча. Але потребує захисту від вологи і може осідати з часом.
  • пінополістирол (пінопласт) — має високі теплоізоляційні властивості, легкий монтаж і низьку ціну. Гірше "дихає", що може потребувати додаткової вентиляції. Горючий - потрібна обробка антипіренами. Низька паропроникність — може спричинити конденсат. Менша довговічність порівняно з мінеральною ватою.
  • базальтова вата (базальтова плита) — має високу вогнестійкість; тепло- і звукоізоляцію; стійкість до деформації, добру паропроникність. Але має вищу ціну і потребує якісного монтажу.
  • Будівлі без утеплення, як правило, мають клас енергоефективності E–G. Високі тепловтрати через огороджувальні конструкції, низький комфорт, великі витрати на опалення.

Тип будинку

  • Дореволюційні будинки — масивні цегляні споруди з товстими несучими стінами та високими стелями. Хоч добре утримують тепло завдяки тепловій інерції стін, мають значні втрати через відсутність утеплення, старі вікна та застарілі інженерні системи. Потребують комплексної модернізації з урахуванням історичної цінності.
  • Сталінки — переважно цегляні будинки з просторими квартирами, високими стелями та товстими стінами. Завдяки масивності конструкцій добре зберігають мікроклімат, але мають значні втрати енергії через відсутність утеплення, старі вікна та зношені інженерні мережі. Реновація потребує комплексного підходу з акцентом на енергоефективність.
  • Хрущовки — компактні п’ятиповерхові будинки з тонкими стінами, низькими стелями та спрощеним плануванням. Побудовані як тимчасове житло, мають низьку енергоефективність, слабку теплоізоляцію та застарілі інженерні системи. Потребують глибокої термомодернізації або заміни.
  • Радмін (будівлі радянського періоду) — масивні споруди, часто з великою площею, побудовані з цегли або бетону. Високі стелі, широкі коридори, стіни добре тримають тепло, але без додаткового утеплення, заміни вікон, ефективного опалення та сучасної системи вентиляції мають помітні тепловтрати. Переобладнання вимагає комплексної модернізації з урахуванням енергоефективності.
  • Чеський проєкт — панельні будинки з покращеним плануванням, трохи просторішими квартирами та товстішими стінами, ніж у хрущовках. Ізоляція дещо краща, але без модернізації залишаються значні тепловтрати через слабку теплоізоляцію, старі вікна та неефективні системи опалення.
  • БПС — панельні будинки із залізобетонних конструкцій, поширені у 1970-1990-х роках. Мають середню енергоефективність, але втрачають тепло через неізольовані стики між панелями та численні "мости холоду". Модернізація потребує герметизації швів, утеплення фасадів і оновлення інженерних систем.
  • Серія Т — типові панельні будинки з покращеним плануванням і помірною енергоефективністю. Якість теплоізоляції значною мірою залежить від стану фасаду: без утеплення - високі втрати через стики та мости холоду. Модернізація фасаду та інженерних систем може суттєво покращити енергоефективність.
  • Серія КП, КС, КТ — типові панельні будинки 1970–1980-х років, з уніфікованими блоками та стандартним плануванням. Без утеплення мають низьку енергоефективність через стики та мости холоду, але після фасадної термомодернізації можуть відповідати сучасним нормам.
  • Гостинка — малогабаритне житло, збудоване переважно в радянський період як тимчасове рішення для працівників і студентів. Такі будинки мають низький рівень енергоефективності: відсутнє утеплення, застарілі вікна та інженерні системи, неефективне опалення.
  • АППС, АППС-Люкс — поліпшене панельне будівництво з оновленими матеріалами. Середня енергоефективність, потребує фасадного утеплення.
  • Спецпроєкт — залежить від року будівництва, класу житла — зазвичай висока енергоефективність завдяки сучаснішим матеріалам і технологіям.

Cистема опалення

  • Централізоване опалення — тепло виробляється на ТЕЦ або котельнях і подається до будинків через мережу теплотрас. Може бути дуже ефективним. Ефективність залежить від стану інфраструктури: у модернізованих системах із теплоізольованими трубами, індивідуальними тепловими пунктами та утепленими будівлями вона може бути високою. Водночас застарілі мережі мають значні тепловтрати (до 30%) і обмежені можливості регулювання температури в окремих приміщеннях.
  • Автономне опалення — тепло виробляється одним джерелом (наприклад, котельнею або тепловим насосом) для окремого будинку чи комплексу будівель. Така система опалення забезпечує кращий контроль над температурою, ніж централізоване опалення, і має менші втрати тепла завдяки відсутності довгих тепломереж. Енергоефективність залежить від типу обладнання, рівня утеплення будівель і системи управління.
  • Індивідуальне опалення — тепло виробляється безпосередньо в окремій квартирі або будинку. Система може працювати на газі, електроенергії, твердому паливі, теплових насосах чи інших джерелах. Забезпечує повний контроль над температурою та режимом опалення. Енергоефективність залежить від типу обладнання, рівня утеплення будівлі та системи управління.

Доповнення інформації про будинок

Давайте разом зробимо Мапу енергоефеĸтивності інформативнішою - доповніть інфомацію про ваш будиноĸ або додайте ваш будиноĸ, яĸщо його немає на мапі.